Хтось вимикає пряний вечір
Сталевим помахом ефектним
А я у велетня на плечах
Ліхтарним рухаю проспектом.
Там вікна грали в преферанс
В колоді карти прямокутні.
На мене сунуться в анфас
Кудись у снах жуки маршрутні.
Хтось поруч тихо задає
Питання вельми не резонні:
"Коли ж душа таки проб'є
Полони тіл комбінезонних?"
Мости безпечно простяглись
до мене поручнем чавунним
І пам'ять знає як колись
Я плив огнем залізострунним...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228693
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2010
автор: Невідомий Автор