Синя тиша дзвенить понад містом,
У повітрі кружля ніжно сніг,
А думки чудернацького змісту
Протоптали у серці свій слід.
Вони мовби малесенькі діти
Знову спати мені не дають.
І малює мороз білі квіти
На шибках. Вони рясно цвітуть.
Ось постукався вітер у хвіртку...
Не відчинить ніхто. Глупа ніч.
Знов приходять мої сни нізвідки
І шепочуть: "Думки більш не клич".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228626
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2010
автор: Радченко