Губ торкання - ніжна змова,
Поцілунок цей спасе,
Я лиш знаю ти казкова,
Сонця сяйва ти лице.
Ллється світло у кімнату,
Зорі високо зійдуть,
Відчуваєш свою плату,
Ти прекрасна де-небудь.
Неба високо торкаюсь,
Я малюю твій портрет,
Хоч руками обпікаюсь,
Получаю силует.
Обпаливши свої руки,
Я до низу полечу,
Земля згубить мої муки,
І тебе я відпущу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.12.2010
автор: Макс Розвора