Поховано живими почуття
Над ними плаче наша мрія,
Вона не в силах дарувати їм життя
Хоча так хоче..більш за все воліє,
Десь в лабіринті заблукали наші сни,
Назад шляху вже їм не відшукати,
Лиш чути звуки із труни
-Ми ж так не хочем помирати..
Навколішки стоїть надія,
Схрестивши руки,молить про життя,
Тихеньким стоном спогад тліє,
Він теж шепоче
-Не ховайте почуття!
А ми пропащі,ми цього не бачим
Чи може просто граєм у сліпих,
Зайшли заглибоко у ці колючі хащі,
Та наче з когось робимо дурних..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228501
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2010
автор: Ledi_S