Українка! Звучить гордо, незвичайне слово.
А що воно означає у твоїй розмові?
Що для тебе означає твоя Батьківщина?
Та й чи можеш так назвати рідну Україну?
А чи можеш пригадати Шевченкові твори
На тій рідній, мелодійній, українській мові?
Ні, не можеш. А чи хочеш знову пригадати?
Якщо хочеш, не лінуйся, ти поїдь в Карпати.
Полюби росу ранкову, світанкову тишу,
І гірську красу чарівну, невимовно-свіжу,
Віднайди свою духовність у красі глибокій,
І такий давно жаданий загублений спокій.
Потім вийди серед поля і відчуй свободу,
Поверни собі вкраїнську незвичайну вроду,
І відчуй, що ти – красива і чарівна жінка,
Адже знаєш, що найкраща в світі – українка!
Заспівай народну пісню, нехай лине полем,
Нехай бачать – Україна не помре ніколи,
Нехай чують мелодійну, рідну, світанкову,
Таку щиру й незабутню Шевченкову мову.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228473
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 13.12.2010
автор: Альбіна Кузів