Зимовий день у сутінках сховався,
І тихо надвечір"я попливло.
Молочний Шлях у небі вже прослався,
А місяць розлива своє сріблО.
Надворі вітер все лютує,свище
І крильми припадає до землі.
А кущ калини притулився ближче
До вишеньки, закутаної в млі.
Враз прокотивсь туман по бездоріжжю,
Спіткаючись об трави та кущі.
Розлився молоком в глибокій річці
Й пішов на дно, розтанувши в воді.
Поволі розвівається завіса,
І раптом зачорніло полотно.
А вітер, залишивши все до біса,
Улігся спочивать в саду давно.
А по хатах усі давно заснули.
Лиш де-не-де ще світиться вікно.
У снах щасливих люди потонули.
І те, що там погода: всерівно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227533
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.12.2010
автор: Н-А-Д-І-Я