люди світом ходять,
їм ніби багато не треба.
була б поміцніша палатка
та кусень блакитного неба.
та з димом зливається пісня
хлоп"ята погляд відводятью
дим роз"їдає очі
і ноги більше не ходять.
тихесеньку ніжність пісні
губи сухі співають
і всі найпрекрасніші мрії
схиха в неї вкладають.
щасливі ті, з ким знайомі
відчуття складної дороги.
вітер рве горизонти,
так далеко рідні пороги...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227382
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2010
автор: Шалена помаранча Лорна