Клапоть снігу на долоні
Холодом обдав.
Сивина, мов сніг на скроні —
Не чекав.
Ось й віхола закрутила,
Ген із поля до села,
Підняла свої вітрила
Й полетіла,
І з хліва
Сніп зірвала, й на поріг
Сипле-сипле білий сніг.
Вже закидала загату…
Як згадаю вбогу хату:
Дах з соломи, ясени,
Немов сон літа пройшли.
Та не вік мене тривожить,
Не літа.
А на скільки я є схожий,
На Христа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227375
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2010
автор: virshinfo