Не питай як я живу бо якось
Я живу собі сама та й годі.
Що між нами? Все лише здавалось.
Кажуть, відчай цьогоріч не в моді.
А я сильна. Я, дивись, сміюся.
У долонях ну, нарешті – щастя!
Не питай як я живу. Доб’юся!
Бо до цілі йду, як до причастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226818
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: Журавка