В шибку грізно тарабанить
Дощ чи вітер... може ти...
Шепіт крапель ніжно ранить...
Ніжний стукіт гостроти.
Сон, розвіяний в долонях,
Заховає очі тьмяні.
Зливи вмиють підвіконня
І залишать слід на рамі...
Скло застелене туманом.
Пальцем створюю портрети.
Вирізаю з целофану
Фрази наші і секрети...
Не заснула, погляд млявий.
Схоже, сіру голограму,
Подих вічності ласкавий,
Перетворює на драму...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226795
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: С. Мабуть Ні...