Чорнила витекли з пустих орбіт
До дна просушених очей
До Сонця… в райдужний зеніт
Кубами часу замордованих ночей
Все мегаватами думок…
Осколками розбитих мрій…
Так хочеться кричати «Стій!»
Але ногою вибито замок…
І не спинити їх… Думки – вино
Вино – ріка… Та як шукати дно?
Шукати дно? А кров стіка…
Не випити… Думки - ріка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226755
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2010
автор: Йожеф Фламберг