На брамі, що веде прямісінько до раю
поскрипує на вітрі зірваний замок.
На перекір ін'єкції зневіри... зачекаю
і знайду злодія поцуплених думок.
...І повертаю всі думки до раю,
лебідкою обійму тихо за коліна!
З цукеркою із назвою “КОХАЮ”.
Вечірній чай п'ємо біля каміна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226723
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2010
автор: Окрилена