Так несподівано: мороз і снігопад...
Осінній сум тепер немає значень,
Бо ми не в силах променів побачить
Серед завії, грейдерів, лопат.
Пухнастий невагомий сніговій...
Світ заплітає біле павутиння,
І кучугури білі попідтинню –
Холодним поглядом з-під білих-білих вій.
Дерева привидами. Куряться дими.
Між небом і землею – ні різниці.
Давно вже обрію надхмар’я біле сниться,
І сниться небо хмарам там, де ми.
5.12.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226700
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2010
автор: Omega