Він був останнім ангелом з живих,
Він був із тих, кому щоночі сняться крила.
Ховався вічно він серед думок своїх
І у думках його ховалась певна сила.
Він був і серед тих, хто терпить біль,
І серед тих, кого усе ще мучить совість.
Він був серед таких, кому солодка сіль,
Хоч що та сіль, то наша випадковість.
Зневага й раптом втеча з світу. Мовчки.
Напругу здатні витримать не всі,
Усе звалилося на нього, все по-трошки
І він пішов на зло усьому й всім.
Стоїть він над безоднею й мовчить,
Останній подих... і в мовчанні сила.
Він просто жити в світі цім хотів,
Та люди злі зламали йому крила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226518
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.12.2010
автор: Шалена помаранча Лорна