Я чомусь знала, що можу тебе не кохати
І запросто йшла за тобою у слід,
Бо та калина, що цвіла. До хати
Ніколи не пускала темних бід.
Бо ж не біда це. Зовсім. Ані трохи.
Я ж плакала, як небо на весні.
Мені іще ввижались твої кроки.
Як ти ішов до мене…уві сні.
Я рада, що можу тебе не кохати.
Я у когось одна, а у тебе – чужа…
Моя віра ламає грати
У світ, де тебе більш нема.
І все як слід. Минає все минуле…
Як юний цвіт, як мати до дитяти,
Горнусь до мрії. Вітер віття тулить.
Виходить, я не можу тебе не кохати?!
22:10 21.11.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226431
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: Аліна Шевчук