І навіщо приснився сьогодні,
навіть дозволу не питав.
Тільки сни ці такі немодні:
ліс, і поле, й зарослий став.
Спілі яблука рве селянка,
а корова дарує ріг,
і кохана я ще коханка,
і нікуди ти не побіг.
Біля мене ти – милим другом,
на воді не човен наш – ковчег.
І вода не пішла ще кругом,
у якому втоплю я щем.
4/12/2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226413
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: Галина Фітель