В тобі розтану-тану карамеллю,
свідомість вимкну, наче світло
і розіллюся-ллюся аквареллю
у серці, щоб воно розквітло.
Хвилина “разом” випита до дна,
не залишаю "краще" наостанок,
тоную в маки скло твого вікна,
щоб росами запахнув ранок.
Нам варто йти крізь терни до зірок,
приймати те, змінити що не владні,
весь позитив з'єднати у клубок,
з якого видно нитку Аріадни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226311
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2010
автор: Окрилена