Я закоxалась в тебе,
І мені,
Здалось, неначе сонце на весні
Співа свою щасливу пісню.
Що соловей
Вночі, в гаю
Знаходить ключ світла у пітьмі.
Та це не літо, не весна:
Зима все вкрила
Білим тим перином.
І десь журба…
Й сніжин краплини,
Що до нашого
Заглянули вікна.
* * * * *
Ми зустрілися з тобою в тій порі,
Коли перина біла
Все геть вкрила.
І люди ходять повністю сумні.
І лиш одні ми такі щасливі.
Й хай не гляне на нас ніхто,
Нехай один із тих лінивих…
А сніг торкається твоїх долонь,
Повільно тане, -
Він щаслвий,
Що зміг відчути радість і тепло,
Котре нас сотворило:
То, –
Кохання - диво
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226037
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Роксолана Сова