Ти живеш в моїй уяві,
А лиш побачу наяву,
Не радію тій появі,
Можливо й мучаюсь тому.
Як бути далі я не знаю.
Дивись в минуле, не дивись.
Але й думок не полишаю,
Що знов зустрінемось колись.
Коханню всі віки покірні.
В житті все мусить бути так,
Якщо ці почуття є вірні,
А не розмінений мідяк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2010
автор: Платон Маляр