Замело снігом і шляхи й доріжки -
Мерщій у двір! Пограймо сніжки!
- А як награємсь досхочу -
То зліпим бабу снігову!
- А після сніжок не забракне сили?
Її б спочатку ми зліпили!
- Навіщо бабу?! Нащо крик?!
Нехай в нас буде сніговик!
Заметушилася гучна малеча,
Зробила спавжю колотнечу!
Хто рот робив, хто щось ліпив,
Петро Ірусі в ніс вцідив.
Від цього Юлю затрясло -
І сніжка мчить Петру в чоло.
А той до Юлі підійшов:
Навіщо лізеш? В нас - любов...
Штовхав в замет Іванко Любу,
За це отримав, правда, в зуби,
І вже додому йшла під вечір
Уся в синцях ота малеча.
Перш ніж зайти додому дружно встали,
З одежі сніг повитрясали.
Отак зустріли перший сніг!
Аж в школу карантин прибіг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226001
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 02.12.2010
автор: Віктор Фінковський