Запахло травнем раптом восени.
Така собі насмішка депресивна.
Дерева голі. Хочу як вони
Лахміття поскидати агресивне.
А потім розцвіту як той каштан,
Що також переплутав все на світі.
Самообман? Нехай самообман!
Чи просто Богу захотілось квітів?
Запахло травнем… Пахне цілий день.
Десь сонце помилилося дверима
І світить як скажене на людей,
Що вже давно впустили в душі зиму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225927
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Журавка