Мене нема -
А ви шукайте,
Я зник давно -
Ідіть страждайте
Разом, на самоті ви
Завжди, коли не візьми
Зробити пекло зумієте з славного раю.
Але я чекаю.
Шукаєте шляху і зранку й надвечір.
Героями стали, хто прокляв утечу,
Але нічого й ніде
Знайти ніхто не зумів.
Ваш час спливає: от день,
А от вже ніч в світлі зір.
У сяйві світила
Втопають потуги:
"У мене є слуги!"
"У мене - подруга"
Кінець вам панове,
І ще раз, і знову
Як маятник хилитесь "людям чи Богу".
То як: навіщо ця дорога?
Чи варті того ваші змоги?
Може покинете ви,
Опустите прапори?
Шукати можливо лише до труни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225883
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2010
автор: Дядько Соловей