Минає все, як не бувало,
Блиск очей не хвилює снів.
Колись з пташками я ридала,
Тепер забула сумний спів.
Загоїв час болючі рани,
Не терпне серце знов і знов.
Я зустрічаю новий ранок,
Забула про гірку любов.
А думала, ніколи в світі
Не буду знати щастя я.
Тепер миліші стали квіти,
Нарешті вийшла з забуття.
Не дивлюся сумно на зорі,
Вони не такі вже сумні.
Забула, що вважала горем,
Тепер однаково мені.
Ідеш ти з іншою – сміюся,
Колись я плакала ві сні.
Тепер на тебе не молюся,
Бо вже однаково мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225690
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: Лана Ніжна