Чаїним криком
Спалахом миттєвим
Мандрує постать
Повагом, край неба.
Я світ впускаю в себе –
звідтіля лунає :
- Його впускаю –
він мене вбирає.
Я розчиняюсь.
Зменшуюсь до атому
Себе чи Світ в подальшому плекатиму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225675
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2010
автор: Журба