посміхнися –
засяє глибінь
срібні риби
літатимуть небом –
комети...
обережний з бажаннями будь
навіть тінь
їх сьогодні здійсниться
Якщо так захочеш...
посміхнися –
цей день
не скінчиться
дарма
тиснуть рамки часів
відчуттям
аж до крові!
ми за звичку візьмемо
тихцем крадькома
переводить годинник,
щоб „завтра” не сталось,
посміхнися –
тобі
подаровано тур
поза реальність
на радіохвилі
де страшилки не сходять
зі справжніх натур
де ніколи не ранять
погані новини
біля янголів –
(краще їм знати, авжеж,)
запитай у них
нащо те небо блакитне?
посміхайся –
нехай уві сні
й підростеш
не обмовся нікому
коли повернешся
за якою межею
є Щастя без меж....
навіть
навіть мені...
щоб не було спокуси
посміхайся вві сні
може й я
посміхнуся
28.03.09, 06.07.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225485
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.11.2010
автор: Рені