та все ж боюся визнати. .

Я  знову  чую  як  щемить  серденько
І  як  по  тілу  пробігає  морозець.
І  зараз  це  якесь  нове-новеньке,
Що  хочеться  втікати  навпростець.
Я  знову  тихо  нічкою  не  сплю,
А  думаю,  все  думаю  про  тебе,
Та  все  ж  боюся  визнати  :  «  Люблю?,
Е  ні  ,цього  мені  не  треба.»
Чому?  Чому  боїшся  почуттів?
«Це  так  чудово»  –  промайнула  думка.
Я  розділяю  світ  на  безлічі  світів,
І  опиняюсь  в  іншому..    розлука.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225325
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Olko