Г уляє вітер в тихім полі,
О бабіч шляху гне тополі.
Л иш скрип від колеса лунає,
О дин він тугу людську знає...
Д орога, вистлана кістками,
О д кладовища йде ланами.
М алий візок стара штовхає,
О дутле черево ховає,
Р одину всю везе до раю...
листопад 2010
На цю тему див. також: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145757
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225235
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Галина Верд