Стікають сльози на пошерхлі губи,
Гіркі та лоскітно-солоні.
Вологою життєвою набуті
По одній капають і на долоні.
Прозорі, чисті, кришталево-сиві,
Струмочками стікають по щоках.
Сухим губам, ніби пожовклій ниві,
Дають чекане загоєння ран.
Вони - це біль, що з серця ллється,
Тому що переповнені краї.
І дзвін цих сліз луною десь узветься,
Так, що вона долине до зорі.
Стікають сльози на пошерхлі губи,
То втома від життя стікає по щоках.
Пошерхло й серце вже від болю та від туги,
Й немає ліків для загоєння цих ран...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225129
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2010
автор: Олена Кузнєцова