Якщо це гра,
Тоді я, мабуть, виграв?
Ну а якщо усе-таки не гра?
Тоді програв?
Було так гарно, поки ігри
Складали враження забав.
Зненацька нове і значиме
Несе свій шлях, здійсняючись, у світ.
Твій хід.
Та з силами своїми
Спастися пізно буде вже від бід.
А раптом є альтернатива?
Так, так, ота, що спалює зірки, -
Трапляється ж навколо й досі диво,
Коли стрибки,
Лишаючи дірки,
Дають нам далі грати силу.
На жаль, талант скеровувати дійсність,
Тим рідше, ніж творити щось нове, -
Лице, болить лице за гри надійність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225078
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2010
автор: Дядько Соловей