Впусти мене у свої теплі сни.
Мені потрібне лиш одне бажання:
Сховатись від похмурого світання
В твоїх обіймах власної весни.
Впусти мене, будь ласка, у свій світ.
Я ні про що не буду більш просити.
Дізнатись тільки б, де твої сліди
І в них босоніж у росі вступити.
Впусти мене в свій ранок-океан,
Одну лиш мрію справдь на сподівання:
Безоднею твоїх очей востаннє
Позбутися тих невичерпних ран.
Впусти мене в хвилину із життя,
Я все віддам за мить у твоїм серці.
Метелику подібна одноденці,
Що ввечері зникає в небуття.
Впусти мене у шарм твоїх долонь,
Я на любов не буду сподіватись.
Мені б назавжди у тобі зостатись,
І непомітно гріти, як вогонь.
Ні, не пускай в осінні кращі дні,
Не дай долі секунди там прожити.
Тобі багато є кого впустити
В твої обійми нашої весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224810
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2010
автор: Лорочка