...жодних очікувань і ти пливеш повз мій дім-
паперові кораблики сипляться з вікон густо.
Запроторена в спокій колись й НІКИМ
і нікому не дякую...( темно в кімнаті й пусто)
Я не те, щоб не вірила - просто шукаю зміст,
не здогадуюсь навіть (схоже,що здичавіла).
Долітають чутки про байдужість з міст,
де хотіла шукати тебе...та несила __сила__
І без примусу зранку дивлюсь в твій бік,
набридаю собі, корабельні рядки завзято.
Хвилям нудно - ти до мене пливеш вже рік,
а я все не навчуся без снів про НІКОГО спати.
Паперові кораблики, тіні танцюють...( от ),
я своєю відвертістю часто птахів лякала.
Знаєш,все від щоденно-нудних турбот
і до того ж НІКОГО мені безперервно мало.
Не подумай,що я не отримую з неба листів-
я складаю їх в скриню, читатиму ( ніби в тумані)
Хтось загрався в чекання, бо жити й літати умів
а тепер вже не хочеться...( цей кораблик останній)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224691
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Biryuza