Сіро, сіро, сіро всюди,-
Ні, не темінь,
І не світло:
Сіро.
Сумно.
Сірі хмари. Сірі душі. Сірі люди.
Липень, липень, трохи серпень
Закрадаються у пам"ять...
Смуток грудня
Грає в сурми,
Сіро, сіро, сіро всюди...
Стан зручної обреченності,
Стан німої незбагненності,
Час сумної нерухомості,-
Час завмерлої свідомості.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224674
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Елена Луч