Питайте осінь, вона все розкаже
Холодними дощами з висоти,
Що мили душу, та лишали плями
Як рідко я кажу - прости...
Ви запитайте про жорстокість
Невиправдану і живу
Так мало слів тепер пророчих
Буває, що й не знаю чи живу...
Питайте все, про віру, про кохання
Про ностальгію на чужому дні,
Як міряли талант мої вагання
Зіпсуті попелом засохлої землі...
Ця осінь буде мірою зізнання
Як жаль, не зрозуміють її всі
І я втрачатиму себе у тих питаннях
Не той, хто чує голос увісні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224669
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Metrolog