Чорні хмари ворон пливуть небесами.
Десь далеко тремтить важкий рок.
І каміння під ногами
скавулить, як небесний пророк.
Вже давно дерева голі
і сонце не гріє, як колись.
Кричала синичка від болі,
її сльози наче річка лились.
На дворі немає нікого.
Ні чужих, ні знайомих обличч.
Все чорніє, вмирає довкола.
та ніхто не зважає. Облиш.
Залишилось лиш небо блакитне,
можливо, здійсняться ще мрії.
Залишилось лиш почуття щире,
на яке покладаю надії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224603
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2010
автор: Nikol`