Ти, що так швидко здався?
Уклонив додолу свої крила.
А я ще ні, я досі ще живий.
Коли повстану я, повстануть інші.
Твої гріхи, за них і говори.
Не лізь в моє життя,
Відходь у майбуття.
Я маю час усе змінити.
Почати заново життя.
Пробачити усім хто міг щось причинити.
Забути гріх, який не я вчинив.
Злетіти вище хмар, але не скласти крил,
Бо крила склав лиш ти, і цим себе згубив.
Хоч ангел я лише земний,
Хоч крила ви мені зламали,
Мене самого полонили,
Кайдани в тіло застромили.
Це марно все-бо я живий.
Бо темнота мені не сила.
Я сонця світло у пітьмі.
Я звір, який вбиває винних,
Я захист твій, тож ти до мене йди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224421
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2010
автор: Taras-Жужик