Вже падав вчора мокрий сніг,
Лип з дощем до наших скронь і ніг...
Мороз прийде до нас вночі
Й заревуть стривожені вітри.
Прошамкає осінь стара,
Своїми сухими губами:
Зимо-сестро, твоя пора,
Вкрити голу землю снігами,
Заметілями білими,
Що тануть в очах і на віях,
Кусають щоки невинні
Та дерева вдягають в іній.
Наведи ти красу, мила
У темних від дощів обійстях
І затруси сріблом сивим ,
Щоб радіть була на обличчях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224395
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.11.2010
автор: Макієвська Наталія Є.