«Світ речей» переповнюють горщики,
Всі розбиті, покинуті, різні,
Книги й шафи, кросівки з полОсами,
Мертві киці, й дівчата вагітні.
Перелякані чИстенькі аркуші,
Смолоскипи й ватаги брехні,
Хвилювання й чудові ті пахощі,
Що залишили люди дурні.
Все, що викинуте чи загублене,
Не працює, зламалось либонь,
Що померло, що часом обвуглене
Утворило цей світ, наче сон.
Тут химерні малюнки, що вижили
Тут і все, що забули дарма,
Кольорів переливи засніжені
І бринить чорно-біла зима.
Виглядає те сумно видовище,
Все покинуте – серце болить!
Все потоне в минулого вогнищі,
І в майбутнє навряд чи злетить.
І нехай люди буде вам соромно,
Тільки з користі любите те,
Що вам щастя раніше приносило,
А тепер його пил замете…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224327
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.11.2010
автор: Фелем Ящірка