Грози бурхливої ковток,
Сльоза минулого дня.
Аж пробирає до кісток,
Що не моя...
Аж пробирає до кісток,
І кров’ю капає роса.
В безодні-хаосі думок,
Ввижається твоя коса...
В безодні-хаосі думок
константою твоє ім'я.
Налитий, стиглий колосок...
Та не моя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223889
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2010
автор: Йожеф Фламберг