Ми вечір розділили навпіл,
як соковите яблуко терпке,
метелики відтінюють на лампі
бажання злету та воно сліпе.
Летіти без мети немає змісту
і крила виростають лиш тоді,
коли стаєм пустельником у місті
у пошуках цілющої води!
А місто наче рій бджолиний:
течуть рікою золото-меди.
Пустельник мовить: “Ти - єдиний!
Свій мед у нім не загуби”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223842
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2010
автор: Окрилена