Зав’ялі квіти на столі,
Це все, що залишилося від мене.
Лиш спогади твої про все,
Залишаться у тебе.
Немає почуттів, вони пусті.
Винити тут мене нетреба,
Бо вині ми, не зберегли.
Згубили ми своє кохання.
Тепер змінилося усе,
Мої всі почуття, з твоїми
Вже не співпадають.
Твої слова, для мене вже пусті.
Можливо все, та більше нам нетреба,
Змирилися з усім, неварте боротьби.
Ми зрозуміли – це все пусте кохання.
Неначе ми були чужі…
Та краще так, хоч зараз нам погано,
Це просто крок наступний у житті…
Прийде нове твоє кохання,
Забудеш все, неначе сон.
Ми з цим змирилися,
Забуті, всі нездійснені бажання.
Покора – краще за страждання,
Довіра – краще за обман.
Бо довіряючи, ти любиш,
Бо любиш, значить не обманиш.
Якщо забудеш все,ти просто зрадиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223769
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2010
автор: Taras-Жужик