Не царапай небо нігтями,
Бо небо в тім не винне,
Що осінь вкрила листями,
Кохання безневинне.
Сльозами й тихим шепотом,
Осінь не розчулиш,
І тужливим репетом,
Щастя не розбудиш.
З небом помирися ти,
І помирись з собою-
Не любиму ти прости,
Осінньою порою.
Не кохана,ну і що ж?
Долі ти не знаєш...
Погамуй у тілі дрож,
Бо не того ти кохаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223671
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2010
автор: Межа реальності