Сниться мені, що я літаю як пташка,
Пурхаю з віконця на ґанок,
Ширяю в безлюдних коридорах небес.
І мені так легко, так просто.
Простягаю долоні, намацую щастя,
Гладжу його, воно задоволено муркає...
Простягаю долоні – холодне бильце ліжка.
Відкриваю очі – хвора на віспу стіна.
Як жаль, що я не літа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223520
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 21.11.2010
автор: Журба