Ти ховаєш свої очі, коли бачиш мене,
Ти думаєш, як мене обминути,
Та кохання моє ще не скоро мине,
Я не маю сили серце обманути.
Хоч моя любов – це пусті сподівання,
Віри не маю, та надія живе,
Хай будуть тортури, хай буде страждання,
Заради кохання, яке не помре!
А ти...Живи і рви мою душу
Безсмертну...Як їй не болить?..
А я вже повинен іти...Я просто мушу
Побути аж там, де все вічно горить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223504
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2010
автор: yurko