Не знаю ким в житті ти будеш,
Не знаю долю я твою…
Надіюсь тільки не забудеш –
Наставу й відданість мою.
Найбільше, що в житті я хочу,
Щоб ти людей умів любити
І кожен раз, щодень торочу –
Людина – книга. Умій її відкрити.
Чи будеш ти писати картини.
Можливо щось ремонтувати.
Та пам’ятай, що ти людина.
Це честь, не смій її втрачати!
Отож, хай розум буде друг твій.
І мудрість хай в житті веде.
Знай співчуття, синочок мій.
А вдячність вже тебе знайде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223375
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2010
автор: Ярина Яра