Як вино пригублю,
Й смакоту насолоди пізнаю,
І спокій згублю,
Бо тебе по вік покохаю.
А ти келих візьмеш,
Й розіб`єш, без жалю, об камінь,
І вино розіллєш,
Немов кров,що розлив її Каїн.
Я ті скельця зберу,
Гострим склом поранивши руки,
І вино те зітру,
Щоб не позліталися круки.
І коли ти прийдеш,
Повернешся гола і грішна,
То знов келих знайдеш,
І любов не розлиту,колишню...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223295
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2010
автор: Межа реальності