Тихий сніг пелюстками троянди
Замальовує всесвіт на біло,
Бачиш місячну тінь – ніби я йду,
Щоб обняти Тебе несміло.
У безсонних видіннях і мріях
Я приходжу до Тебе щоночі,
Невловимому щастю радію,
Знов і знов Тебе бачити хочу,
Щоб принести засніжені квіти,
Скритий жаль і безмежне бажання,
У майбутнім Тебе зустріти
Відродитися ще раз – востаннє.
Щоб почати минуле спочатку,
Пережити життя по – другому,
Перший крок, перший слід, першу ласку
У новому житті – молодому.
В дивнім світлі зимової тиші
Все здається можливим, не вічним.
Буде так! Ми життя перепишем,
Щирим серцем по аркушу чистім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223146
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: технік