Ми йшли на страту, понуро і похмуро,
Траншеї перед нами роззявили роти,
А з заду чути брязкіт зброї…
Не люди - ми німі істоти.
Як кажуть, куля – дура…
Не холості сьогодні видали набої.
Стріляй… Та не дивися в очі,
Роби, що кажуть, та не думай,
А серце заховай за муром.
Дитячі очі та дівочі…
Вогонь!
Як кажуть, куля – дура…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223080
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.11.2010
автор: Йожеф Фламберг