Вона винна. Винна саме вона.
Куди ж її подіти?
Втопити? Можна втопити
У пригоршнях вина.
Прощення в квітах принесла
І мені в ковдри заховала,
Неначе й зараз не весна,
А я ту квітку поливала.
Троянда білосніжно-біла,
А лист, неначе кров із носа.
Як йшла, куди ж гординю діла?
Прийшла до мене гола й боса.
Ну що робити? – обігріти.
Нема надій. Є просто ти.
От моє серце! Його бачиш?
То можеш в нього увійти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222968
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.11.2010
автор: Джон Капка (Красавцева)