Я сім небес прощення перейшла.
Мій світ на дибі зради розіп’ятий,
мій тихий ангел більше не крилатий.
Де сім ключів від раю – сила зла.
Я тижнів три чекала на листа,
поштар не оминав моєї хати.
Мовчання – надто відповідь проста,
та краще так, неправду ніж сказати.
Тепер би розібратись, хто тут туз –
в очах облуда, на очах картуз.
Не скаже карта і на масть не ляже.
Дарма забув ти літо дивне наше.
18.11.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222898
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2010
автор: Галина Фітель