Коли змагались в поєдинку бурі,
Повторював усе твоє ім’я...
Що десь є тепла і грайлива
Маленька дівчинка моя
Коли утратив я надію,
Закам’янів від самоти,
Ти піднести мені зуміла
Своєї крихту доброти
Коли в душі здіймались хвилі,
Й недобрі блимали вогні,
Спасали оченята милі
І губи ніжно-чарівні
На тебе готовий молитись.
Не вагаючись, душу свою…
За чудово-яскраво-іскристу,
Осінньо-милу дівчинку мою
Дійшовши до межі земного світу…
Над прірвою, на самому краю,
Покличу, може відгукнешся…
Маленьку дівчинку мою
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222880
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2010
автор: Йожеф Фламберг